Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 904/4451/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників сторін:позивачаПаца В.О. дов. від 13.05.2014 рокувідповідачаГалати В.Г. дов. від 08.01.2014 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод"на постановувід 15.04.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/4451/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доВідкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод"простягнення 6235069,88грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" про стягнення основного боргу у сумі 5589634,26 грн., інфляційних втрат 13353,09 грн., пені 200673,44 грн., 3% річних 40134,69 грн., 7% штрафу 391274,40 грн. та витрат по сплаті судового збору 68820,00грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року (суддя Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року (головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.), припинено провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5589634,26 грн. відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 13353,09 грн. інфляційних втрат, 200673,44 грн. пені, 40134,69 грн. 3% річних, 391274,40 грн. 7% штрафу, 68820,00 грн. судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року, стягнути з позивача судовий збір у розмірі 7142,56 грн., сплачений при поданні касаційної скарги.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 530, 538, 693 Цивільного кодексу України.

При цьому, на думку скаржника, сторони шляхом вчинення конклюдентних дій фактично змінили умови договору щодо порядку розрахунків за договором, погодившись з тим, що поставка природного газу відбувається не на умовах попередньої оплати, в зв'язку з чим строк виконання такого зобов'язання за договором необхідно визначати моментом пред'явлення кредитором відповідної вимоги згідно положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Скаржник вважає, що позивач не надав доказів направлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості за грошовим зобов'язанням, тому право ПАТ НАК "Нафтогаз України", як кредитора, не було порушено.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 28.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та відповідачем Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (покупець) було укладено договір № 14/1818/11 на купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що продавець передає покупцеві в період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 9400 тис.куб.м.

Згідно пункту 3.1.2 договору визначено, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді ОДУ ДК "Укртрансгаз" на відповідний місяць поставки.

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно пунктів 5.1- 5.2 договору всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу та послуги з транспортування 3994,52 грн.

Відповідно до пункту 5.4 договору зазначено, що загальна сума вартості природного газу та ціна цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 50% попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 50% вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 6.3 договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (пункт 11.1. договору).

В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 30.09.2011 року, № 2 від 11.10.2011 року, № 3 від 14.11.2011 року, № 4 від 10.01.2012 року, № 5 від 27.06.2012 року.

Додаткові угоди укладались сторонами стосовно зміни ціни на природний газ, а додатковою угодою №3 від 14.11.2011 року сторони внесли зміни до пункту 6.1 договору та виклали його у наступній редакції: "Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

-оплата в розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

-оплата в розмірі по 35% (тридцять п'ять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня - грудня 2012 року, здійснив поставку природного газу відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, 31.12.2012 року (а.с.42-44) на загальну суму 6234653,30 грн. (499602,63 грн. + 1462364,11грн. + 4272686,56грн.), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, що підтверджує отримання природного газу відповідачем.

Відповідач отриманий газ, у терміни визначені пунктом 6.1 договору (до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу ) не сплатив, частково виконав свої зобов'язання за договором з прострочкою оплати, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ склала 5589634,26 грн., що стало підставою звернення позивача до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із наступного.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В процесі розгляду даної справи відповідач сплатив основний борг за отриманий ним природний газ в загальній сумі 5607728,13 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №6227, №6228 від 16.07.2013 року, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки борг погашено після подачі позову до суду 04.06.2013 року.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 7.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 15.11.2012 року по 02.04.2013 року в сумі 200673,44 грн., 7% штрафу у сумі 391274,40 грн. (а.с.30), які передбачені договором.

Суди встановили, що пеня та штраф вірно розраховані позивачем з урахуванням поставок за кожним актом приймання-передачі, за період що не перевищує шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України) та дійшли висновку, що відповідач порушив виконання грошового зобов'язання і має сплатити відповідно до умов договору пеню та 7% штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з листопада 2012 року по січень 2013 року у сумі 13353,09 грн. та 3% річних за період з 14.11.2012 року по 14.01.2013 року у сумі 40134,69 грн. суди виходили із того, що згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок 3% та інфляційних втрат, наданий позивачем за період з листопада 2012 року по січень 2013 року на суму 13353,09 грн. та 3% річних за період з 14.11.2012 року по 14.01.2013 року на суму 40134,69 грн., суди визнали його таким, що відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань, не містить арифметичних помилок та підлягає стягненню.

Твердження скаржника про те, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій фактично змінили умови договору щодо порядку розрахунків і строк виконання такого зобов'язання за договором повинен визначитись моментом пред'явлення кредитором відповідної вимоги згідно положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд відхилив з огляду на приписи, зокрема, частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Крім того, відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Поставка газу без попередньої оплати є правом позивача і ніяким чином не свідчить про вчинення конклюдентних дій які призвели до фактичної зміни умов договору щодо порядку розрахунків за договором, при цьому відповідно до статей 692, 538 Цивільного кодексу України відповідач не звільняється від оплати отриманого газу.

Що ж до приписів статті 693 Цивільного кодексу України, то, як встановлено судами, договором купівлі-продажу газу були чітко встановлені строки щодо остаточного розрахунку за поставлений газ (до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу).

Також апеляційний суд зазначив, що звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних до подання позову не є обов'язковим та не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку при вирішенні спору по суті.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі № 904/4451/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач